Міжхребцева грижа - що це?
Хребет людини забезпечує вертикальне положення тіла, отже, на нього припадає максимальний тиск, особливо під час стрибків і посилених силових навантажень. Завдяки наявності міжхребцевих дисків, забезпечується не лише рухливість та еластичність хребта, саме диски відокремлюють один хребець від іншого та не дають змоги їм наближатися один до одного.
Міжхребцевий диск складається з пластинок кільцеподібної форми, що формують фіброзне кільце (annulus fibr, лат.), у центрі якого розташоване ядро (nucleus pulposus, лат.). Оболонка диска утворена хрящовидною волокнистою тканиною, що забезпечує живлення. Грижа міжхребцевого диска утворюється внаслідок розриву фіброзного кільця і виходу ядра в міжхребцевий канал. Профілактика і лікування міжхребцевої грижі в Києві проводиться в Актив-Центрі.
Поперекова грижа і грижа в шийному відділах формується найчастіше, грижі грудного відділу - зустрічаються рідше, але можуть бути спровоковані сколіозом. У разі випинання ядра необов'язково може формуватися грижа в поперековому відділі, шийному або іншому, якщо розриву фіброзного кільця не відбулося, то фахівці говорять про протрузію. Якщо пацієнт не звертає уваги на біль і дискомфорт, то протрузія перетворюється на грижу, яка тисне на нервові закінчення, спричиняючи біль і запалення. Якщо грижу не лікувати, то це може призвести до повної втрати чутливості, і тоді консервативного лікування буде недостатньо, а хірургічне втручання не дає 100% гарантії відновлення рухової активності. Фахівці Актив-Центру підкажуть, як лікувати міжхребцеву грижу, допоможуть повністю відновитися й уникнути рецидивів захворювання.
Небезпека патології полягає в тому, що в разі, коли нервові закінчення не перетискаються, то людина не відчуває болю, грижа може бути діагностована під час лікування зовсім інших захворювань. Грижі в попереково-крижовому відділі можуть вражати різні хребці - 1-5 (до 48%), 4-5 - (до 46%), інші рівні (до 6%). Грижі формуються з різних причин, основні з яких - переміщення важких предметів, інфекційні захворювання, травми, слабкість м'язово-зв'язкового корсета, тривале статичне положення.
Міжхребцева грижа
Грижа міжхребцевих дисків порушує цілісність фіброзного кільця, що складається зі сполучної тканини у формі кільцеподібних пластинок. Ядро міжхребцевого диска випинається через розрив, що утворився, у хребетний канал, формується грижа, яка може перетискати нервові закінчення, внаслідок чого виникають сильні болі, людина не може нормально рухатися, порушується якість життя. Тільки своєчасна діагностика і правильне лікування допоможуть уникнути хірургічного втручання, в іншому разі дегенеративні зміни нервових закінчень можуть стати незворотними, рухові функції повністю відновити буде неможливо.
Симптоми міжхребцевої грижі
Грижа поперекового відділу симптоми у жінок і у чоловіків однакові. Щоб правильно і вчасно діагностувати патологію, треба знати основні симптоми міжхребцевої грижі, що відрізняють її від інших захворювань:
- Головною ознакою міжхребцевої грижі є біль. Спочатку не різкий, може бути ниючим, проходити при зміні положення тіла. Чим серйозніша стадія процесу - тим сильніший біль. З'являються простріли, пацієнту боляче повертати корпус, відчуття посилюються під час фізичних навантажень.
- Слабкість у кінцівках, яка може бути настільки сильною, що людина не в змозі утримувати предмети і постійно спотикається під час руху без видимої причини;
- У тій частині тіла, яка пов'язана з ураженим нервом, людина відчуває оніміння, поколювання і "мурашки";
- Якщо грижа в попереку, то людина може відчувати біль у стегнах, сідницях, стопах і литках;
- Шийні грижі провокують болі, оніміння і простріли в плечах і руках, особливо під час піднімання руки, кашлю, чхання і різких рухів.
В Актив-Центрі проводиться діагностика міжхребцевої грижі та лікування без операції, саме тому, необхідно звернутися до фахівців центру за перших ознак, що свідчать про розвиток грижі. Першим дзвіночком про можливу патологію мають стати такі відчуття - дискомфорт, болі та скутість у спині або шиї, що можуть виникати під час різких поворотів, рухів, підняття важких предметів, нахилів. Особливо слід прислухатися до своїх відчуттів пацієнтам у віці 35-50 років, оскільки саме вони перебувають у групі ризику.
Як самостійно розпізнати захворювання
Незважаючи на те, що в групі ризику перебувають пацієнти від 35 до 50 років, грижа може розвиватися в будь-якому віці. Причини патології можуть бути такими:
- Зневоднення, яке призводить до зменшення еластичності тканин диска і його повного зносу;
- Надлишкова маса тіла;
- Заняття важкою фізичною працею, особливо пов'язаною з підняттям важких предметів, тривалими статичними і динамічними навантаженнями;
- Інфекційні захворювання і травми.
У разі надмірних динамічних навантажень можуть виникати різкі тягнучі болі, людина не в змозі розігнутися, відчуває поколювання, слабкість і оніміння в ураженій ділянці. Небезпека самолікування, що полягає в основному в прийомі знеболювальних засобів, полягає в тому, що грижа прогресує, переходячи в стадію, коли консервативного лікування недостатньо. Крім того, постійне приймання НПЗЗ може призвести до захворювань ШКТ, порушення функціонування сечостатевої системи.
Стадії розвитку захворювання
Залежно від стадії розвитку захворювання залежить методика лікування, інтенсивність фізичних реабілітаційних вправ і лікарська терапія:
- I стадія - стінки фіброзного кільця розтягуються, внаслідок чого пульпа ядра випинається на 3-4 мм. Цілісність бічних стінок і задньої поздовжньої стінки кільця не порушується. У цій стадії ефективне консервативне лікування - прийом міорелаксантів, НПЗЗ, знеболювальних, кортикостероїдів. Існує кілька шляхів введення препаратів - внутрішньом'язове, рег os, у вигляді зовнішніх розтирань і мазей. У разі сильних болів і закріпаченості зазвичай призначають внутрішньом'язове введення в комплексі із зовнішніми препаратами, надалі ін'єкції можуть бути замінені внутрішнім прийомом. Після зняття больового синдрому в комплекс включають фізіотерапевтичні процедури, ЛФК, масаж. Для прискорення настання дії мазей їх можна застосовувати під час масажу або деяких фізпроцедур.
- II стадія - пролапс, характеризується випинанням пульпозного ядра, яке виходить за межі фіброзного кільця;
- III стадія - формування грижі, коли відбувається вихід пульпозного вмісту через розрив оболонки фіброзного кільця, і пережимаються нервові закінчення. Ця стадія характеризується сильним запаленням і болем;
- IV стадія - вихід диска за межі каналу хребта (секвестрація). Фіброзна капсула розривається, і ядерна речовина витікає назовні. У цій стадії лікування без операційного втручання неможливе.
Діагностика міжхребцевої грижі
Діагностика гриж міжхребцевих дисків включає такі етапи:
- Опитування та огляд пацієнта, коли лікар (ортопед або невропатолог) з'ясовує рід діяльності та навантаження, пов'язані з особливостями професії хворого, наявність спадкової схильності до патологій опорно-рухового апарату, які супутні захворювання діагностовано у хворого. Шляхом пальпації визначає місце локалізації найсильніших болів і ставить попередній діагноз, для підтвердження якого направляє хворого на додаткове обстеження з використанням інструментальних методів;
- Магніторезонансна томографія (МРТ), що базується на явищі ядерного магнітного резонансу. Це обстеження дає змогу оцінити, наскільки уражені м'які тканини і чи є пошкодження фіброзного кільця;
- Рентгенографія, що базується на проходженні рентгенівських променів через уражену ділянку з фіксацією результату на спеціальній плівці. У результаті обстеження лікар отримує 2-х мірне зображення ділянки, де локалізовано грижу, що дає змогу оцінити зміни кісткової тканини та виявити наслідки травм, можливе зміщення кісток і вроджені патології. Дослідження не підходить для оцінки стану м'яких тканин, які можуть уражатися внаслідок розвитку грижі;
- Комп'ютерна томографія (КТ), заснована на проходженні променів через уражену ділянку, На відміну від рентгена, виходить 3D знімок, завдяки особливому пристрою томографа;
- УЗД.
Ускладнення
Міжхребцева грижа - це найнебезпечніше захворювання, тому не варто нехтувати сигналами, які посилає організм. При виникненні навіть незначного болю і закрепощенности в спині слід звернутися до лікаря. Якщо грижу вчасно не діагностувати і не лікувати, то вона збільшується в розмірах, випинання, яке зростає, перетискає нервові закінчення і судини. Оболонка фіброзного кільця не може розтягуватися до нескінченності, вона розривається. Наслідки цих процесів можуть бути незворотними, у складних випадках навіть оперативне втручання не дає змоги відновити чутливість і рухову активність, що в кінцевому підсумку призводить до паралічу кінцівок та інвалідності.
Існує два шляхи лікування грижі
- Консервативне лікування, яке використовують у разі гриж розміром до 8 мм, які розташовуються в поперековому відділі та до 2-4 мм - у шийному відділі, що відповідає I-II стадії захворювання.
- Хірургічне втручання.
Хірургічне лікування міжхребцевої грижі
- Грижа міжхребцевих дисків потребує операції тільки в 30% випадків. Якщо відбувається здавлювання спинного мозку і нервових корінців, без оперативного втручання не обійтися. Існує два способи хірургічного лікування міжхребцевої грижі - мікрохірургічне видалення грижі диска та ендоскопічне.
-
За відповідного лікування, дотримання режиму харчування, правильно підібраних навантажень рухова функція відновлюється повністю, можливість рецидивів знижується.
Лікування грижі хребта без операції
Лікування міжхребцевої грижі без операції включає в себе різні методики, які, як і лікарська терапія, підбираються залежно від індивідуальних особливостей і стану хворого. Метою лікування є не тільки зняття больового синдрому і запалення, воно спрямоване на повне відновлення рухової активності та працездатності, а також на запобігання повторним рецидивам хвороби.
До складу терапії входять такі заходи:
- Лікувально-фізкультурний комплекс, що включає вправи на витягування хребта, відновлення сили та еластичності м'язів, відновлення рухливості та повної амплітуди поворотів і рухів. Вправи та їхню інтенсивність підбирають залежно від стадії захворювання;
- Юмейхо терапія (японський масаж) - біодинамічна корекція опорно-рухового апарату, що дає змогу усунути дисбаланс тазових кісток і хребта;
- Масаж, який може проводитися з перших днів хвороби, навіть у гострій стадії, для зняття болю та емоційної напруги. Не можна звертатися до дилетантів, оскільки на будь-якій стадії хвороби необхідно використовувати правильні методики масажу і правильно дозувати силу натискань;
- Заняття на спеціальному тренажері - профілакторі Євмінова. Перші дні заняття на профілакторі передбачають вправи на розтягнення хребта і повернення хребців у правильне фізіологічне положення. Під час лікування шийного відділу використовується спеціальне пристосування - петля Гліссона;
- Кінезітерапія на спеціальному декомпресійному тренажері, що забезпечує правильний рух, зміцнення м'язів і витягування хребта.
- Кінезіотейпування з використанням спеціальних еластичних бавовняних стрічок - кінезіотейпів. Ці стрічки накладаються з урахуванням векторів руху і закріплюються спеціальним акриловим клеєм, нанесеним на поверхню тейпа. Тейп піднімає шкіру, знижуючи тиск на рецептори і приймаючи на себе навантаження, завдяки чому зменшується біль. Під час використання тейпа активізується здатність організму до самовідновлення;
- Носіння ортопедичних виробів - бандажів і корсетів, які приймають на себе навантаження, частково або повністю обмежують рухливість, прискорюючи відновлення;
- Використання спеціального постільного приладдя - ортопедичних матраців і подушок, що забезпечують правильне положення хребта під час відпочинку і сну.
- Будь-які ортопедичні вироби - матраци, подушки, корсети і бандажі - можна вибрати і придбати в спеціальних ортосалонах і на сайтах інтернет-магазинів "Ортокомфорт" і "Мед-магазин";
- Можливе застосування лікарської терапії, яку використовують як на початковій стадії, так і в процесі відновлення.
Профілактика
- Профілактика міжхребцевої грижі включає в себе низку заходів, основні з яких - масаж, заняття спортом, правильне харчування, дотримання режиму дня, плавання.
- Навіть у тому випадку, коли у пацієнта діагностовано патологію, це не означає, що він не зможе надалі вести повноцінне життя. Правильне лікування, суворе дотримання рекомендацій лікаря і правильно проведена реабілітація - це запорука майбутнього здоров'я, гарантія повного відновлення і унеможливлення рецидивів хвороби в майбутньому.
- Уникнути захворювання можна в тому разі, коли людина дотримується деяких простих правил:
- Виконує вправи, спрямовані на підтримання тонусу м'язів, які є основою м'язового корсета - паравертебральні, поперекові, черевні;
- Виробляє техніку правильного підйому в положення "сидячи" і "стоячи" з положення "лежачи";
- Веде правильний спосіб життя, правильно харчується, займається активними видами спорту.
Альтернатива операції
В основі безопераційного лікування міжхребцевої грижі лежать природні способи терапії та реабілітації. Правильно підібраний фізіотерапевтичний комплекс, реабілітаційні заходи та лікарська терапія допоможуть уникнути операції, відновити рухову активність у повному обсязі й уникнути в майбутньому рецидивів хвороби. Індивідуальний підхід до кожного хворого - це основа лікування в Актив-Центрі, завдяки якому фахівці Центру домагаються позитивного результату навіть в особливо складних випадках.
Переваги лікування в Актив Центрі
Лікування міжхребцевої грижі в Актив-Центрі - це практично 100% успіх, який гарантований такими особливостями:
- Персонал центру - це висококваліфіковані фахівці - неврологи, ортопеди, вертебрологи, реабілітологи з досвідом роботи від 3-ти до 16-ти років;
- У процесі лікування використовують новітні методики кінезітерапії на декомпресійних тренажерах і профілакторі Євмінова, елементи лікувальної гімнастики, фізіопрецедури, остеопатію, юмейхо-терапію, прикладну кінезіологію, лікувальний масаж.
- Індивідуальний підхід до кожного пацієнта, під час терапії відбувається постійне коригування комплексу лікувальних заходів і змінюється інтенсивність силового навантаження відповідно до стану пацієнта.
Цей блог не призначений для надання діагнозу, лікування або медичних рад. Вміст блога на ресурсі active-center.com.ua призначене тільки для інформаційних цілей. Будь ласка, проконсультуйтеся з лікарем або іншим медичним працівником щодо будь-якого медичного або пов'язаного зі здоров'ям діагнозу або варіантів лікування. Самолікування може бути небезпечним для Вашого здоров'я.
